Процес перенаправлення потоків стисненого повітря зсередини пневматичної системи відбувається за допомогою подачі контрольного сигналу на спеціальне обладнання – пневматичний розподільник.
Пристрій оснащений спеціальними отворами, які, після отримання сигналу, змінюють положення заслінки. Пропонуємо далі в статті розглянути більш детально особливості пневморозподільник з ручним керуванням.
Поняття
Під пневматичним розподільником слід розуміти пристрій, призначений для зміни потоків стисненого повітря по пневмосистемі, відштовхуючись від особливостей зовнішніх контролюючих факторів. Обладнання може володіти 2-5 каналами і відводами повітря.
Система, що володіє ручним управлінням, оснащена декількома клавішами і перемикачами, або ножним управлінням – педаллю. Пристрої функціонують при температурі -5 — +60 градусів і досягають граничного тиску в 1,2 МПа.
Відштовхуючись від конструктивних і експлуатаційних властивостей, пневморозподільники ручного управління бувають декількох типів. Так, за конструкцією запірно-контролюючих компонентів обладнання буває клапанним і золотниковим, за кількістю положень пристрої діляться на двопозиційні і трипозиційні, а за кількістю ліній – двох-, трьох-, чотирьох- і п’ятилінійні.
Також пристрої бувають декількох типів, відштовхуючись від кількості їх стабільного стану (моностабільні і бістабільні) і за показником нормального стану (нормально-відкриті і нормально-закриті).
Вибір
Головні компоненти пневморозподільника ручного управління — корпус, заповнений клапанами і золотником. Як правило, золотник супроводжується шийками, призначеними для об’єднання обраних каналів один з одним. Обертаючись в корпусі, золотник сприяє зміні схеми об’єднання каналів пневматичного розподільника.
Купуючи пневморозподільник ручного контролю, необхідно враховувати кілька основних положень. По-перше, важливо відштовхуватися від показника номінального робочого тиску, тобто, тиску, при якому пристрій буде функціонувати, дотримуючись норм, прописаних в його паспорті, дотримуючись оптимального рівня надійності і тривалості використання. По-друге, необхідно відштовхуватися від основних властивостей – графіка, що визначає залежність об’ємного споживання від перепадів тиску в обладнанні. Також слід враховувати особливості приєднувального діаметра і діаметра умовного проходу.
